Справи № 761/32794/20 № 761/32796/20 № 761/32801/20
Обшук не вирок, вилучене майно повернуто клієнту.
Клієнт повідомив про проведення обшуку вже після його завершення. Все погано? Не завжди.
У жовтні 2020 р. один з клієнтів зазнав масованої атаки. 5 обшуків майже одночасно. Про 2 з них (обшуки транспортних засобів) навіть керівництво юридичної особи-клієнту дізналося після завершення обшуку.
Чи є можливість повернути вилучене майно? Звичайно. Ходімо до суду та чекаємо на клопотання слідчого або прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні. На жаль, чинне законодавство не передбачає обов’язкового розгляду такого клопотання за участю представника власника майна. Якщо сам виявив бажання, знайшов інформацію про дату та час судового розгляду-добре. Якщо ж не отримав повістки — це не перешкода для розгляду клопотання.
На що потрібно звернути увагу у Клопотанні? Як завжди-на все, у тому числі:
1. Дотримання вимог до процесуального документу, визначених КПК України;
2. Наявність належних та допустимих доказів вчинення будь-яких кримінальних правопорушень. У нашому випадку таких доказів взагалі не було, що, згодом, було підтверджено рішеннями судів.
3. Обґрунтованість процесуальних документів. У нашому випадку, враховуючи заперечення адвокатів та пояснення Слідчого і прокурору, Суди, у своїх рішеннях, окремо звернули увагу на суто формальний характер постанови слідчого про визнання речовими доказами, яка також не містить посилання на конкретні критерії, зазначені статтею 98 КПК України, яким нібито відповідає вилучене під час обшуку майно. Більш того, клопотання не містять будь-яких даних, які б документально підтверджували той факт, що тимчасово вилучене майно є доказом злочину.
4. Дотримання процедури проведення обшуку. Так, у нашому випадку про 2 обшуки водії транспортних засобів не повідомили своє керівництво, що в свою чергу, позбавило нас можливості надати правову допомогу з самого початку, але ж відсутність адвокату не є перешкодою для слідчих у недотриманні встановлених процедур. У нашому випадку, такі порушення, вірогідно, окремо стали б підставою для відмови у накладенні арешту на вилучене майно, але Суд розглядав всі доводи сторін разом.
Результат нашої роботи наступний: Судом 1-ї інстанції відмовлено у задоволенні всіх 5 клопотань про накладення арешту на вилучене майно. Але ж на цьому зарано ставити крапку. До Київського апеляційного суду надійшли 5 апеляційних скарг. Склалося враження, що на думку представника обвинувачення, самого факту звернення до Суду з Клопотанням про накладення арешту було більш, ніж достатньо для його задоволення, а тому підставою для звернення з апеляційною скаргою стало його здивування, щодо необхідності обґрунтовувати клопотання та надавати докази.
Станом на 11 січня 2020 р. Судом апеляційної інстанції розглянуто 3 скарги з 5. Як і очікувалося, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено.
Ухвали Київського апеляційного Суду за посиланнями:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93292044;
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92987649;
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93116085;